КЛІМАПІН. КОМПЛЕКСНА ФІТОТЕРАПІЯ КЛІМАКТЕРИЧНОГО СИНДРОМУ.

20.03.2014

УДК 618.173

КОМПЛЕКСНА ФІТОТЕРАПІЯ КЛІМАКТЕРИЧНОГО СИНДРОМУ
Проф. О.В.Грищенко*, к.м.н. А.В.Сторчак*, к.м.н. Т.В.Струк

Харківська медична академія післядипломної освіти
*Харківський національний університет імені В.Н.Каразіна

У роботі представлені результати вивчення спектру терапевтичної активності фітопрепарату "Клімапін" відносно ранньо тимчасових проявів клімактеричного синдрому. Препарат продемонстрував високу ефективність у купіруванні нейровегетативних і психоемоційних порушень у жінок в перименопаузі при клімактеричному синдромі легкого і середнього ступеня тяжкості. 

Ключові слова: клімактеричний синдром, Клімапін.

COMPLEX FITOTERAPIYA OF CLIMACTERIC SYNDROME
O.V.Grishchenko, A.V.Storchak, T.V.Struk

In work results of studying of a spectrum of therapeutic activity of a phytopreparation "Klimapin" in the relation symptoms of early period  displays of a climacteric syndrome are presented. The preparation has shown high efficiency in knocking over neurovegetatical and psychoemotional infringements at women in perimenopause at a climacteric syndrome easy and moderate severity level. 

Kay words: climacteric syndrome, Klimapin.

Клімактеричний період – фізіологічний період життя жінки, протягом якого переважають інволютивні процеси, що характеризуються припиненням спочатку дітородної, а потім і менструальної функції. Клімактеричний період має тривалий перебіг і практично у кажної другої жінки триває більше 15 років[1, 2, 5].

Існує 4 клініко-патогенетичних форми клімактеричного синдрому (КС): з переважанням психоэемоційних розладів, з переважанням вегето-судинних порушень, на фоні гіперпролактинемії і клімактеричний синдром, трансформований із предменструального синдрому перехідного періоду [5].

В основі психоемоційних і вегето-судинних порушень в клімактерії лежить різне зниження продукції эстрогенів з одночасних підвищенням секреції лютеїнізуючого і фолікулостимулюючого гормонів (ЛГ и ФСГ), порушення синтезу нейротрансмітерів, зниження допамінергічного тонусу, погіршення роботи серотонінергічної системи, порушення норадренергічного тонусу [6].

Звичайно психоемоційні розлади виникають ще до настання менопаузи та включають в себе появу роздратованості, зміну настрою, недовірливість, відчуття тривоги, плаксивість,  порушення сну, швидквтомлюваність, ознаки погіршення роботи мозку (зниження запам´ятовування нової інформації, зниження концентрації, зниження швидкості прийняття рішень). Одними із ранніх симптомів клімактеричного синдрому є розлади сну [3].

Естрогени впливають на функціональний стан ЦНС: сон, емоції, пам´ять, мислення. В перименопаузальному періоді секреція естрадіолу різко знижується, і домінуючими стають некласичні фенолстероїди (естрон). Вплив стероїдних гормонів на ЦНС по типу зворотного зв´язку необхідно для регуляції продукції гіпоталамічних гормонів і гормональної модуляції поведінки.

Зв´язок між нейронами головного мозку відбувається завдяки нейромедиаторам (серотонін, допамін і норадреналін). В холінергічних нервових волокнах у якості медіатора використовується ацетилхолін. Естрогени стимулюють елімінацію моноамінооксидаз, що метаболізують усі моноамінові медіатори. При дефіциті естрогенів можлива атрофія і загибель холінергічних нервів. Крім цього встановлено, що естрогени підвищують вміст холінаценілтрансферази – ферменту, необхідного для синтезу ацетилхоліну. При естрогенному дефіциті,відбувається зниження опіоїдної активності b-ендорфінів у мозку, порушується метаболізм серотоніну і норадреналіну, знижується допамінергічний тонус, погіршується функціонування серотонінергічної системи та збільшується норадренергічний тонус, що сприяє розвитку тривожно-депрессивних, іпохондричних станів [5, 9].

Розлади сну, відбуваються при прискореному розпаді медіаторів серотоніну і норадреналіну, за рахунок чого знижується як загальна тривалість сну, так і фази глибокого сну. Сон стає поверхневим, який не приносить відпочинку [1,5].

Естрогени надають вплив на характер кровообігу в тканинах мозку. Дефіцит естрогенів призводить до підвищення атерогенного потенціалу крові, появи інсулінорезистентності, дисфункції ендотеліальних клітин (що призводить до вазоспазму), змін у системі гемодинаміки і фибринолізу (підвищення агрегаційно-коагуляційного потенціалу крові). Результатом є церебральна ішемія.

Вегето-судині порушення у вигляді приливів жару у верхній половині тулуба та голові, що супроводжуються розширенням периферичних сосудов, прискореним серцебиттям і є результатом зміни роботи центральних нейротрансмітерів в умовах гіпоестрогенії, що відповідають за деіяльність центру терморегуляції в гіпоталамусі. Приливи жару змінюються подальшим потовиділенням, ознобом [3, 5].

Традицфйно для лікування клімактеричного синдрому застосовується замісна гормонотерапія (ЗГТ). Даний підхід до ліквідації патологічної симптоматики є патогенетичним і високоефективним. Однак проведення ЗГТ має ряд обмежень, які обумовлені побічними ефектами, частина жінок відчуваєпевны упередження до даного виду лікування [4, 9].

Альтернативними видами терапії клімактеричного синдрому є: синтетичні модулятори естрогенових рецепторів, фітомодулятори естрогенових рецепторів, фітоестрогени,  гомеопатичні препарати, препарати для симптоматичної терапії [4, 8, 10, 11].

В останні роки намітилася тенденція до вибору пацыэнтками натуропатичних методів лікування із застосуванням лікарських засобів, приготованих із рослинної сировини. У теперішній час особливий інтерес викликають деякі представники класу біофлавоноїдів, що проявляють, як показали спеціальні дослідження, гормоноподібні, а саме – естрогенні властивості, і названі тому, фітоестрогенами [8, 10, 11, 13].

В природі існує велика кількість джерел фітоестрогенів. (табл.1) [3]. 

У теперішній час відомі наступні біологічні ефекти фітоестрогенів: незначно підвищують синтез білка, що зв'язує естрогени, що призводить до деякого зниження рівня ендогенних естрогенів і тим самим попереджає їх вплив на ендометрій і молочні залози; зв'язуючись з естрогеновими рецепторами, можуть надавати естрогеноподібні ефекти. Хімічна будова фітоестрогенів має структурний сбіг із 17-b-естрадіолом, що визначає його здатність вступати в контакт з естрогеновими рецепторами [3, 8].

Різноманітність клінічної симптоматики клімактерія обумовлена наявністю естрогенних рецепторів у різних органах і тканинах. Встановлено існування двох типів естрогенових рецепторів - a і b. В яєчниках, матці, молочних залозах, кістковій тканині присутні як a, так і b естрогенові рецептори, тільки b естрогенові рецептори знаходяться у корі головного мозку, супраоптичних і паравентрикулярних ядрах гіпоталамуса, легенях, кишечнику, сечовому міхурі, жировій тканині, тільки a-естрогенові рецептори знаходяться у гіпофізі, печінці, нирках[3, 5].

Таблиця 1. Присутність фітоестрогенів у рослинних джерелах
(Reinli K., Block G., 1996; Husband A.J., 2001)

Фітоестрогени Рослинні джерела
 Ізофлавони  Соя, горох, боби, сочевиця, гранат, фініки, шпинат, конюшина, злаки, хміль 
 Лігнани   Злаки (поверхнева оболонка пшениці, жита, рису, ячменю, вівса), горіхи, овочі (морква, часник, брокколі), льон, соняшник, гарбуз, чай, зерна кави, вишня, яблуко) 
 Флавони  Бобові, горіхи, червоні і жовті овочі
 Флавонони  Цитрусові
 Куместрани  Пророщені боби, соя, люцерна, конюшина
 Чалкони  Солодка

 Дітерпени

 Кавові зерна
 Тритерпени  Солодка, хміль
 Кумарини  Капуста, горіхи, шпинат, солодка
 Ациклічні фітоестрогени   Хміль

Таблиця 2. Потенційна активність фітоестрогенів у порінянні  з естрадіолом

Взаємодія з а-естрогеновими рецепторами

Естрадіол>>зераленон=кеместрол>геністеїн>дайдзеїн>апігенін=флоретин>біоханінА=кемпферол=наренгінін>формононетін=
іприфлавон=кверцетин=хрестин

Взаємодія з b-естрогеновими рецепторами
Естрадіол>>геністеїн=кеместрол>зераленон>дайдзеїн>біоханінА=апігенін=кемпферол=наренгінін>флоретин=кверцетин=
іприфлавон=формононетін=хрестин

Більшість фітоестрогенів переважно зв'язується з b-ЕР, тому їх можна розглядати як селективні модулятори естрогенових рецепторів. Крім того, фітоестрогени відрізняються за своєю потенційноздатністю зв'язуватися з естрогеновими рецепторами (табл.2) [3].

Застосування фітоестрогенів, завдяки їх активності, механізму дії та природному характеру можна розглядати як одне із перспективних направлень в терапії клімактеричного синдрому.

Хімфармзавод "Червона зірка" випускає комплексний препарат, що представляє собою спиртову настойку лікарських рослин, які володіють фітоестрогенною активністю – "Клімапін" - для лікування клімактеричного синдрому. До складу препарату входить спиртовий рідкий (1:10) екстракт із суміші плодів глоду, суплідь хмелю, листя кропиви, шавлії, беладонни, трави материнки, пустирника. Терапевтичний ефект препарату обумовлений синергізмом його компонентів. "Клімапін" надає специфічний фітоестрогенний ефект, володіє вираженою седативною дією, покращує мозковий і коронарний кровотік, зменшує потовиділення, підвищує тонус матки і згортання крові, володіє гіполіпідемичним, гіпотензивним, імуностимулюючим і стресопротекторним ефектом. "Климапин" показаний для застосування при легкій і помірній гіпертензії, психоемоційному збудженні, клімактеричному синдромі, безсонні. "Клімапін" має рациональний склад компонентів, підібраний з урахуванням складного патогенезу клімактеричних розладів. Седативну дію визначають пустирник, глід, материнка, хміль; фітоестрогенним впливом володіють хміль, шавлія; гемостатичний ефект при менорагіях надають материнка і кропива, стресопротекторним і адаптогенним впливом володіють кропива і беладонна.

Фітоестрогенна активність препарату "Клімапін", перш за все, забезпечується флавоноїдами хмелю, які відносяться до різних химічних груп — флавонам, ізофлавонам, флавонолам та ін. 8-ізопренілнарингенін, що входить до складу шишок хмелю є одним із найбільш активних фітоестрогенів. Ізопреніліровані флавоноїди хмелю (ксантогумол, ізоксантогумол, 8-ізопренілнарингенін) є ефективними інгібіторами канцерогенеза. 8-ізопренілнарингенін володіє вираженим антиінвазивним и антиметастатичним потенціалом. Нейротропні властивості галенових препаратів із шишок хмелю зв'язуються зі складом у них лупуліну, який проявляє заспокійливу дію на центральну нервову систему. В експерименті підтверджені снотворні властивості хмелю.

Мета дослідження: визначити спектр терапевтичної активності препарату "Клімапін" увідношенні ранньо тимчасових проявів клімактеричного синдрому.

Під нашим спостереженням знаходилося 50 пацієнток із клімактеричним синдромом. У дослідження були відібрані пацієнтки, у яких мали місце відносні протипоказання до прийому ЗГТ, а також жінки негативно настроєні до прийому ЗГТ. У даній групі терапія менопаузального синдрому проводилася фітопрепаратом "Клімапін", який призначали по 1 чайній ложці 3 рази на добу. Спостереження за пацієнтками здійснювалося протягом 3-х місяців прийому препарату. Перший контрольний візит здійснювався через месяц від початку лікування, другий візит – через 3 місяці від початку лікування. Під час візитів пацієнтки самостійно заповнювали анкету оцінки основних симптомів клімактерія. Середній вік пацієнток на момент дослідження склав 49,4±3,5 роки. В пременопаузі знаходилося 38 (76±6,04%) пацієнток, в постменопаузі – 12 (24±6,04%) пацієнток; середня тривалість менопаузи у пацієнток обстежених груп склала 1,8±0,4 роки.

Комплекс обстеження включав у себе оцінку основних скарг пацієнток, на їх основі визначення модифиікованого менопаузального індексу по Куперману-Уваровій (1982) з розділеною оцінкою нейровегетативних, ендокринно-метаболічних і психоемоційних порушень. Проводилось обктивне гінекологічне обстеження, що включало оцінку стану вульви, слизової піхви, шийки матки шляхом огляду в дзеркалах і стану тіла матки та придатків матки шляхом бімануального дослідження, ультразвукове дослідження органів малого тазу. З метою визначення ролі тривожності в структурі психоемоційних розладів проводилась оцінка особистої і реактивної тривожності по шкалі С.Д. Спілбергера, Ю.А. Ханіна. Орієнтовні нормативи шкали: низький рівень тривоги – 20–34 балів; середній рівень – 35–44 бали; високий рівень – більше 45 балів. Вивчали ступені вираженості депресії по шкалі А.Ю. Журавльова. Орієнтовні нормативи шкали: до 9 балів - відсутність депрессії, 9 балів і більше – депресія. Інтенсивність головного болю оцінювалась по візуально-аналоговій шкалі в балах.

Статистична обробка отриманих результатів проведена з використанням методів параметричної і непараметричної статис­тики за допомогою пакета програм Exel, які адаптовані для медико-біологичних досліджень.

Проведений нами аналіз основних скарг у пацієнток основної групи, дозволив встановити, що переважна їх кількість відноситься до розладів у нейровегетативному забезпеченні судинного тонусу та терморегуляції, а також в психоемоційній сфері. Загальний середній менопаузальний індекс у групі склав 46 балів, що відповідає середньому ступеню тяжкості клімактеричного синдрому. Серед пацієнток у 28 (56,0±7,0%) відмічався клімактеричний синдром легкого ступеня, у 17 (34,0±6,7%) – середнього ступеня тяжкості і у 5 (10,0±4,2%) – тяжкого ступеня.

Найбільш ранніми і розповсюдженими проявами клімактеричного синдрому були порушення в психоемоційній сфері. Найбільш частим клінічним проявом клімактеричного синдрому була емоційна лабільність, на яку вказували 45 (90,0±4,2%) пацієнток. Провідними скаргами в структурі психоемоційних розладів були прояви підвищеної особистої та реактивної тривожності, яка була притаманна обстеженим пацієнткам. Серед пацієнток 27 (54,0±7,0%) із них оцінювали свій емоційний стан як депресію, тяжкість якої склала 15,4±1,1 бали. Особиста тривожність склала  35±4 бали, а реактивна (викликана ситуаційними умовами) - склала 45±3 бали. Наявність головного болю була відмічена у 36 (72,0±6,3%) пацієнток основної групи, середня інтенсивність якої по візуально-аналоговій шкалі в групі склала 4,6±0,3 бали. До кінця 1 місяця прийому препарата "Клімапін" 37 (74,0±6,2%) пацієнток відмічали ліквидацію або значне зменшення ступеня вираженості клінічної симптоматики клімактеричного синдрому, що, за їхніми словами, значно покращило їхню якість життя. Також повністю вдалося усунути клінічні прояви клімактеричного синдрому у 26 (52,0±7,0%) жіноу, у 8 (16,00±5,18%) жінок - перевезти його в більш легку форму. Через 3 місяці лікування препаратом "Клімапін" клімактеричний синдром був ліквідоваий у 36 (72,0±6,3%) пацієнток, у 13 (26,00±6,20%) спостерігався його перехід в більш легкі форми.

Аналіз динаміки зміни основних нейровегетативних проявів клімактеричного синдрому під впливом препарату «Клімапін» показав, що вже через 1 місяць його застосування вдалося у 13 (26,0±6,2%) пацієнток нормалізувати артеріальний тиск; у 14 (28,0±6,3%) – ліквідувати серцебиття у спокої; у 16 (32,0±6,6%) - нормалізувати терморегуляцію, що реалізувалось у ліквідацію симптома «гусячої шкіри», непереносимості високої температури навколишнього середовища, приливи; у 18 (36,0±6,7%) – нормалізувати сон (таблиця 1).

Позитивна динаміка терапії спостерігалась через 3 місяці застосування препарата «Клімапін» відносно нейровегетативного забезпечення терморегуляції, ліквідації головного болю і підвищеної збудливості.

Таблиця 1. Динаміка основних нейровегетативних симптомів клімактеричного синдрому під дією лікування препаратом «Клімапін»

Симптоми

До лікування

На фоні лікування

Через 1 місяць

Через 3 місяці

n

%

n

%

n

%

Підвищення АТ, мм. рт.ст.

39

78,0±5,8

28

56,0±7,0*

21

42,0±6,9*

Зниження АТ, мм. рт.ст.

3

6,0±3,3

1

2,0±1,9

-

-

Головні болі

36

72,0±6,3

27

54,0±7,0*

6

12,0±4,6*¨

Запаморочення

12

24,0±6,0

7

14,0±4,9

1

2,0±1,9*¨

Серцебиття у спокої

24

48,0±7,0

10

20,0±5,6*

3

12,0±4,6*

Непереносимість високою t°С

11

22,0±5,8

5

10,0±4,2*

1

2,0±1,9*¨

Судоми/оніміння кінцівок

15

30,0±6,4

6

12,0±4,6*

2

4,0±2,7*

«Гусяча шкіра»

18

36,0±6,7

7

14,0±4,9*

4

8,0±3,8*

Сухість шкіри

26

52,0±7,0

22

44,0±7,0

20

40,0±6,9

Дермографізм:
- білий
- червоний


34
16


68,0±6,6
32,0±6,6


36
14


72,0±6,3
28,0±6,3


42
8


84,0±5,1*
16,0±5,1*

Пітливість

34

68,0±6,6

21

42,0±6,9*

4

8,0±3,8*¨

Набряклість

27

54,0±7,0

14

28,0±6,3*

6

12,0±4,6*¨

Алергічні реакції

8

16,0±5,1

7

14,0±4,9

7

14,0±4,9

Екзофтальм, блиск очей

7

14,0±4,9

5

10,0±4,2

3

6,0±3,3

Підвищена збудливість

45

90,0±4,2

32

64,0±6,7*

10

20,0±5,6*¨

Сонливість

12

24,0±6,0

7

14,0±4,9

2

4,0±2,7*¨

Порушення сну

36

72,0±6,3

18

36,0±6,7*

6

12,0±4,6*

Приливи жару

42

84,0±5,1

26

52,0±7,0*

8

16,0±5,1*¨

Різки підйоми АТ, із серцебиттям,
прискоренням пульсу

38

76,0±6,0

21

42,0±6,9*

7

14,0±4,9*

* - відміну з показником до лікування статистично достовірно, (p<0,05)
¨ - відміну з показником через 1 місяць від початку лікування статистично достовірно, (p<0,05).

Застосування препарату "Клімапін" призвело до значного покращення психоемоційного статусу обстежених пацієнток (табл. 2). Вже через 1 місяць терапії у 12 (24,0±6,0%) пацієнток ліквідована втомлюваність, і психоемоційна лабільність (сльозливість, збудливість), у 9 (18,0±5,4%) пацієнток стабілізувався настрій.

Таблиця 2. Динаміка основних психоемоційних симптомів клімактеричного синдрому під дією лікування препаратом «Клімапін»

Симптоми  

До лікування

На фоні лікування

Через 1 місяць

Через 3 місяці

%

n

%

n

%

Втомлюваність

42

84,0±5,1

30

60,0±6,9*

17

34,0±6,7*¨

Зниження пам´яті

14

28,0±6,3

12

24,0±6,0

10

20,0±5,6

Сльозливість, збудливість

25

50,0±7,0

13

26,0±6,2*

5

10,0±4,2*¨

Зміна апетиту

10

20,0±5,6

8

16,0±5,1

7

14,0±4,9

Нав´язливі ідеї

10

20,0±5,6

9

18,0±5,4

9

18,0±5,4

Зміни настрою

28

56,0±7,0

19

38,0±6,8*

10

20,0±5,6*¨

Зниження лібідо

15

30,0±6,4

13

26,0±6,2

10

20,0±5,6

* - відміну з показником до лікування статистично достовірно, (p<0,05)
¨ - відміну з показником через 1 місяць від початку лікування статистично достовірно, (p<0,05).

Подальше застосування препарату "Клімапін" сприяло ліквідації втомлюваності, психоемоційної лабільності та як наслідок нормалізації настрою ще у більшої кількості пацієнток. Повністю позбавитися від психоемоційних симптомів через 3 місяці застосування препарату «Клімапін» вдалося у 23 (46,0±7,0%) пацієнток, а у 20 (40,0±6,9%) пацієнток добитися значного зниження їх інтенсивності.

Крім того, застосування препарату "Клімапін" дозволило вже після 1 місяця лікування значно знизити показник ситуаційної тривожності, що свідчить про стабілізацію емоційного статусу пацієнток.

Слід звернути увагу, що у 42 (84,0±5,1%) пацієнток настання терапевтичного ефекту вже у перші дні прийому препарату відзначали – нормалізацію тиску, зменшення головного болю, зниження підвищеної збудливості, роздратованості та тривожності, нормалізацію сну.

Проведене дослідження та отримані результати за оцінкою ефективності фітопрепарату "Клімапін" дозволяють рекомендувать його для широкого застосування як ефективний засіб для купірування ранньо тимчасових проявів клімактеричного синдрому, обумовлених вегето-судинними і психоемоційними симптомами при клімактеричному синдромі легкого та середнього ступеня тяжкості. Так, клінічні прояви вегето-судинних і психоемоційних порушень клімактеричного синдрому значно зменшувалися після перших прийнятих доз препарату (на 36-64%).

Таким чином, застосування препарату "Клімапін" при легкому і середньотяжкому перебігу клімактеричного синдрому дозволяє значно покращити якість життя сучасних жінок, що знаходяться в перименопаузі вже після прийому перших доз препарату, а також забезпечити стійкий терапевтичний ефект вже протягом перших 3-4 тижнів прийому препарату.

Література 
1. Зелинский А.А., Чумак З.В., Татарчук Т.Ф. Климактерический период.-Одесса: ОКФА, 2003.-242с.
2. Луценко Н.С., Ломака І.В., Кириченко І.Н. Клімактеричний синдром з позиції старіння та вітаукта //Вісник асоціації акушерів-гінекологів України.-2001.-№3(13).-С.35-38. 
3. Поворознюк В.В., Григорьева Н.В. Менопауза и костно-мышечная система.-К.: «Экспресс», 2004.-512с.
4. Сметник В.П., Карелина С.Н. Альтернативные пути коррекции климактерических расстройств //Климактерий.- 2004. – №4. – С. 3–6.
5. Сметник В.П., Кулаков В.И. Руководство по климактерию.-М.:МИА,2001.-685с. 
6. Сметник В.П., Тумилович Л.Г. Неоперативная гинекология: руководство для врачей. – М.: Медицина, 2003. – 560 с.
7. Соколов С.Я. Фармакотерапия и фитотерапия: руководство для врачей. – М.:Медицина, 2000.-240c. 
8. Тагиева А.В. Фитотерапия в гинекологии // Гинекология, 2004. – № 5, том 6. – С. 219–222.
9. Barrett-Сonnor E., Kritz-Silverstein D. Estrogen replacement therapy and cognitive function in older women //J.Am. Med. Assoc.-1993.-269.-P.2637-2641.
10. Cassidy A., Bingham S., Setchell K. Biological effects of a diet of soy protein rich in isoflavones on the menstrual cycle of premenopausal women. //Am. J. Clin. Nutr.- 1994.-№60.-Р. 333–340. 
11. Kellis J.T., Vickery L.E. Inhibition of human estrogens synthetase (aromatase) by flavones. //Science.- 1984.-№225.-Р.1032–1034. 
12. Kelly G.F., Nelson C., Waring M.A. et al. Metabolites of dietary (Soya) isoflavones in human urine. //Clin. Chem. Acta.- 1993.-№223.-Р.9–22. 
13. Smith R.N.J., Studd J.W.W. Estrogens and depression in women. In Lobo R.A., ed. Treatment of the postmenopausal wolnaa. New Yoric: Raven Press Ltd, 1994.-P.129-136.